мабуть, уже час перейментувати це жж в "всьо ето била би смішно..."

тому що
"он нежно укусил её за анус"

в берлінському аеропорті Тегель мене дуже перевіряли, бо я пищала.
навіть чоботи просили знімати,
роздивлялися мої акрилові фарби й просили розкривати всі косметички.

* * *

з борисполя я спершу їхала на затьопаній маршрутці до ст.м. Харківська.
за 20 грн.
звідти взяла таксі до ст.м.Лісова.
32 грн.
пробки.
бізобідний водій, який не додумався вийти з авто й допомогти мені з моїми шістьма (!) торбами.

київ - це не київ.
це монголія й матриця водночас.
страшно.

а тоді їхала вже на маргрутці додому.
п'ять зі своїх сумок мала тримати на колінах.

а вдома туман і гірлянда в коридорі.

затвра зранку мені летіти.



от усі питають, чи хочу я повертатися в Україну.
звісно, хочу.
але.
от просто таке побутове й нудне.

ще зранку завтра буде швидкий і чистий регіональний поїзд, ввічливі кондуктори й усміхнені люди.
а вже післяобід - набитий автобус, смердюче метро й матюкливий водій маршрутки.

це просто так, замальовка.
і вона мене не надихає.