дяк. kotyhoroshko

 сьогодні впала берлінська стіна.
здаєтьсія мені, шо це було не політичним рішенням, 
а реультатом якогось глобального плющення світу, результатом всіхньої неуважності, всіхньої стомленості й пофігістичності вперемішку з великим ентузіазмом.
таке буває? так, таке було.

сьогодні яценюк сказав, шо берлінська стіна не впала, а перемістилася на кордом між україною та єс.
я думаю, в цьому твердженні помітна підміна понять.
перемістилася завіса, а берлінська стіна - та, яка розділяла один народ, одну країну, одне місто, як дніпро - тільки шо через стіну не перепливеш - то вона нікуди не пересунулася.
вона зникла з фізичного світу й перейшла до світу ментального.
стіна є в голові в кожного німця, який навіть каже і думає, шо її там нема.
і як у когось там є внутрішній рубікон, який треба щодня переходити,
так у німців є внутрішня стіна, яку вони щодня мають руйнувати або принаймні не помічати її наявності.

* * *
а ось тут російський письменник, журналіст, поет і кінокритик дмітрій биков написав весело про розборки між новоросійським майором димовським і російським прем'єром путіним.

бачите, плющити в ці дні продовжує багато кого й багато де...

колега таня спродюсувала сюжетик.

 прес-реліз чернігівського управління мнс

усе по суті, чітко, без чорнухи й жовтизни

цитата:
"Відповідно до оприлюднених 30 жовтня матеріалів, за попередніми результатами в Україні у двох лабораторіях з 33-х проб підтвердили 11 випадків високо патогенного грипу А(H1N1). В цей же день Кабінет міністрів о 12.00 провів позачергове засідання з приводу епідеміологічної ситуації, що склалася в західних регіонах України. Також відбулося засідання Державної надзвичайної протиепідеміологічної і протиепізоотичної комісії. 
    На щастя, до Чернігівщині вірус високо патогенного грипу А(H1N1) "свинячий грип" ще не дійшов. Проте така ймовірність є. Тож, для запобігання захворювання і лікування слід дотримуватися наступних рекомендацій..."

 я, канєшна, теж хвилююся через те, шо в тернополі "й околицях", бо там шось явно не надто добре.
але те, як ці "хворобливі" теми подають ЗМІ... ну це прсто капець.
висмоктують із пальця, всі пишуть "ті ж самі яйця, вид збоку", і часто попахує це все жовтизною

а ось такі заголовки на одній сторнці ввіодять мене в ступор:

Епідемія: Свинячий грип поки що підтвердили лише в одного з померлих - МОЗ

і тут же

МОЗ: в Україні розпочалася епідемія свиячного грипу

чи це я така чистоплюйка, чи це МОЗ лажається?

 росія для німеччини до сьогодні лишається чимось більшим, ніж країна, з якою в сусідів її сусідів є кордон.

берлінська стіна, путін і 89й рік.

v nimec'kyx gazetax kolo kozhnogo prizvyw4a 4y inshoi vllasnoi nazvy pywut wos' u duzhkax. 4astiwe za vse - vik 4y nazvu federalnoi zemli.
i ce zdaet'sya meni duzhe dore4nym.

napryklad, os' u cij novyni vik u duzhkax pislya prizvyw4a meni osobysto pomitno by polegshyv rozuminnya spravy.

v nime44yni v4ora rozpo4alysia weplennya proty grypu h1n1.
mizh tym cei gryp tak usi i nazyvaut' svynia4ym.

upd.
variacii na temu


vkradeno v ibigdan

 знайшла свою статтю на цьому ресурсі.
шо воно таке?

(глянула на текст... ой, невже це я тіки за рік така розумна стала, а раніше така... інакша була? :о) )

 завтра буду здавати своє перше інтерв'ю в газету.
мабуть, трохи хвилююся.
а хвилюватися треба буде на нараді після виходу номера з текстом :о)

і ще завтра ж буду здавати кров.
хочу запропонувати цю тему.
шось типу авторської колонки "як тут, а як там". цікаво, чи буде їм це цікаво?

до слова, тут те, шо в нас зветься авторською колонкою, називається... просто коментарем.
і ще тут є таке поняття як die Glosse - той же коментар (авторська колонка), але в іронічній, жартівливій, дотепній формі.
як воно зветься в нас?

а які в києві є щоденні газети, крім як "день"?
а не в києві?

товариші,

в кого є знайомі, які працюють опЕрами в берліні?

будь ласка, поділіться координатами - колезі для статті треба.
коменти ховаю.
дякую. 

отож, практикуюся я в Märkische Oderzeitung, яка базується в містечку Frankfurt an der Oder

( хотілося оформити все красиво, а вийшло - гірше, ніж завжди о) )

 оля, яка працює в російські службі "бібісі" має питання:

"чи можна опитувати на вулицях неповнолітніх, а тоді, не питаючи дозволу вчителів чи батьків, ставити їхні відповіді до радіо-ефіру?"
нотатка: російськими законами, а також внутрішніми розпорядженнями "бібісі" це не дозволяється. 

олине питання загалом видається мені дуже простим.
якщо чогось робити не можна,
а зробити хочеться (хочеться чи треба?),
то для цього треба мати як мінімум дуже добру мотивацію - шось типу величезного громадського інткересу в традиційних випадках.

якщо потреби нема, то для чого, за моїм розуміннім, порушувати й закон, і внутрішні розпорядки?

у моїй позиції мене радикально антипідтримала женя.
вона переконувала мене, що закони, які вважають, що 15-літній підліток не має права висловити думку на радіо без дозволу батьків, то це дуже погані закони.

я у свою чергу пропонувала в такому разі зібрати сили й зініціювати зміну закону.

тоді всі одноголосно визнали, шо я дуже люблю закони, і шо я напсравді німка :о)
я з цим не погодилася :о)

а як ви собі думаєте, чи можна запрошувати до опитувань неповнолітніх, при цьому не питаючи дозволу в старших, які за них у час опитування відповідають?
нотатка: якшо заоном україни такі дії заборонені.

 щодня й щогодини я живу з тим, якою має бути журналістика, якими мають бути новини, репортажі й самі журналісти.
я навіть почала щоранку новин читати - не просто френдстрічку, а справжні новини.
але як же сумно ,коли відкриваєш сайт одного з най-найшанованіщших (принаймні, мною) видань,
а там стоїть: "сьогодні, 2-го жовтня..."
зирк - аж сьогодні 5-те.

 в німеччні ціни на все такі ж , як і в україні (чи в україні такі ж, як і в німеччині).
але примірник газети коштує тут між 80 центами й євро 80,
а в нас - 10-20 центів.
отак.

я навіть нічого не коментуватиму.
й навіть не показуватиму прес-реліз повністю %)

збільшувабельно.
 

сьогодні мене звільнили.
терміном на три місяці :о)
а завтра ми їдемо на морце, до рибки.

часом думаю, а чи не податися мені працювати кимось розумним в армію.
я навіть ладна спробувати забути свої упередження щодо військових... але думка про щоденно один і  той самий одяг виганяє з голови всякі інші думки :о)

телефоную сьогодні чуваку по роботі.
представляюся, мовляв, звати так, газета така.
а він мене й питає: о, а шо я виграв?!

оце уявлення в людей про пресу :о)