так подумала я, мацнувши на рідній кухні не надто чистий чайник
після майже дводобового перебування на березі зеленої й піщано-землистої десни.
---
хороша новина:
киць "уполювали" надзвичайно красиву, велиииику, важку й шалено смачну щуку.
фото в променях сонця, що прокидається

а тільки-но кись зготували з нею найсмачнішу за всю нашу історію шкару.
цей смак не передати словами :о)
---
( БАГАТО ЛІТЕР. СТІЛЬКИ, НАЧЕ Я ВПЕРШЕ БУЛА НА ДЕСНІ. І ПАРА НЕЦІКАВИХ ФОТО :о) )
після майже дводобового перебування на березі зеленої й піщано-землистої десни.
---
хороша новина:
киць "уполювали" надзвичайно красиву, велиииику, важку й шалено смачну щуку.
фото в променях сонця, що прокидається
а тільки-но кись зготували з нею найсмачнішу за всю нашу історію шкару.
цей смак не передати словами :о)
---
( БАГАТО ЛІТЕР. СТІЛЬКИ, НАЧЕ Я ВПЕРШЕ БУЛА НА ДЕСНІ. І ПАРА НЕЦІКАВИХ ФОТО :о) )
цікаво, а те, шо люди вважають еротичним, то воно насправді еротичне, чи це так усім здається тому, що колись воно було забороненим, а тоді його всі називали еротичним і це так типу треба, шо воно еротичне?
---
а ми сьогодні:
електричка,
велик,
десна-сонце-риба-сало-горілка-купці-купц і :о)
---
а ми сьогодні:
електричка,
велик,
десна-сонце-риба-сало-горілка-купці-купц
46 км від чернігова - півтори години атвобусом.
селище міського типу, схооже на дуже маненьке село.
замість котів - кури.
замість собак - індики.
всі діти на велосипедах.
усе діти вітаються з тобою.
посеред села стоїть пантовий танк.
за селом шалено апетитний, чистий, із піщаним дном дніпро.
ми занадто засмагли.
фото - потім.
селище міського типу, схооже на дуже маненьке село.
замість котів - кури.
замість собак - індики.
всі діти на велосипедах.
усе діти вітаються з тобою.
посеред села стоїть пантовий танк.
за селом шалено апетитний, чистий, із піщаним дном дніпро.
ми занадто засмагли.
фото - потім.
подумалося. шо чернігів - чудове місто для треш-туризму.
а такий узагалі є?
а такий узагалі є?
загалом поїздкою я лишилася задоволена. майже...
так, четвірочка. з мінусом?
бо не треба було зніматися з шипоту.
ах, якби знаття....
я не отримала кайфу від дертя чорничними кущами догори, на гору, а потім спускання тими ж кущами, та ще й мокрим слизьким лісом, у село.
як на мене, це... ну.... нелогічно зовсім. нема мотивації, нема мети. важко.
мені це далося важко.
так, четвірочка. з мінусом?
бо не треба було зніматися з шипоту.
ах, якби знаття....
я не отримала кайфу від дертя чорничними кущами догори, на гору, а потім спускання тими ж кущами, та ще й мокрим слизьким лісом, у село.
як на мене, це... ну.... нелогічно зовсім. нема мотивації, нема мети. важко.
мені це далося важко.
ми повернулися.
на два дні раніше, ніж моглли би, бо геть усі вимокли - і то добре, що вибралися з тих хащів :о)
отож, були ми на водоспаді/фестивалі ШИПІТ (воловецький р-н закарпатської області, якщо я нічого не плутаю).
потім піднялися майже на великий верх.
потім ночували там, високо.
потім спускалися, їли чорниці.
і весь цей час мокли, мокли, мокли.
особливо розказувати не маю, чого.
краще покажу фото :о) і прокоментую.
найефектнішою та найхарАктернішою фотографією з поїздки я би назвала цю:

це ми знашли на горі якісь там на капищі з каменюк, у шматку балсанки.
що було крім цього, читайте ( ДАЛІ )
на два дні раніше, ніж моглли би, бо геть усі вимокли - і то добре, що вибралися з тих хащів :о)
отож, були ми на водоспаді/фестивалі ШИПІТ (воловецький р-н закарпатської області, якщо я нічого не плутаю).
потім піднялися майже на великий верх.
потім ночували там, високо.
потім спускалися, їли чорниці.
і весь цей час мокли, мокли, мокли.
особливо розказувати не маю, чого.
краще покажу фото :о) і прокоментую.
найефектнішою та найхарАктернішою фотографією з поїздки я би назвала цю:
це ми знашли на горі якісь там на капищі з каменюк, у шматку балсанки.
що було крім цього, читайте ( ДАЛІ )
