завтра після 12ї буду в києві вільна.
якшо хтось має бажання й час потусуватися, то ласкаво давайте :о)
сподіваюся, я почуватимуся здоровою.
і випробую на вас новий об'єктивчик :о)))

 а в ляйпцігу "фаустовий підвал" (місце, де начебто фауст на бочці верхи скакав) - не те шо гламурне, а взагалі відразливе місце.
і пахне там, наче в ресторані з недоброю репутацією.

 на поктрову в ляйпцигу бачили, як гусики летять на піведнь.
кони кружляли над містом і курликали .

в єрфурті дощ.
а в нас місцева "облрада",  газета "тюрінгер алльгемайне" й прогулянка містом.

 сьогодні бачила справжнісінький ( ЗІККУРАТ )це пам'ятник битві народів у ляйпцігу.
нажаль, я не втсигла його добре осягнути - тіки вибігла сфотографувати, і вже все :о(
але він ЗДОРОВЕЗНИЙ!
ото сині плямочки знизу - так то люди.
феєрично.

крім неба сподобалися мені в ляйпцігу запахи.
всюдисущий запах смоли? дьогтю? гудрончику? чогось такого.
в мене навіть шарф пропахся. 

і скінчився ляйпціг сьогодні.
рідко мені доводиться бути в місті, з якого нітрохи не сумно їхати.

( про ляйпціг та єрфурт )

 ляйпціг сподобався мені небом.
воно, як влучно зауважив колега олександр, проходило повз нас.

( лірично про небо )

а шо ж ляйпціг.
він мені нагадує київ.
чи, можливо, київ такий, яким би я його хотіла бачити.
не архітектурою, звісно, нагадує, і не пробками (тут машин мало),
а всим іншим.
ляйпціг - це, мабуть, найкраще, що можна зробити з міста, яке було в совку.
зараз  тут багато будівництва, екстремлаьно багато старих невідремонтованих будинків, багато графіті - класного графіті.
ляйпціг - місто-торгівля. шо не вікто, то магазин.
можливо, тому мені тут так... скляно.
 
п.с. наш готель у самому центрі ляйпціга, але не дорогий.
тому, мабуть, не дорогий, шо його гостям не надто подобається щогодини (в тому числі й уночі!) слухати дзвони хоч і раритетної, але занадто близької миколаївської церкви (вона за 10 метрів від входу).
я сьогодні чула північ і п'яту ранку.

 з завтра й до пнятниці їдемо всією групою в навчальне "турне" містами східної німеччини:
görlitz, leipzig, erfurt.

маємо багату програму й дощ у прогнозі.

шановні товариші!
допоможіть, будь ласка.

балтійське море буде щасливим мати зі мною друге побачення вже за десять годин :о) 

 подумалося на північне море.
але туди далеко, відповідно, або довго, або дорого.
тому, мабуть, з'їздимо з дівчатами з групи, але вже з іншими, на саму лише суботу знову до варнемюнде (воно мені сьогодні вже снилося, море те!)

 виявилося, шо у варнемюнде заборонено годувати чайок, шоб вони не плодилися дарма.
їх там на узбережжі дуже багато, вони брутальні, на них жаліються місцеві.

а я знала, я знала, шо чайки не такі вже й милі створіння %)

п.с. із тими трьома першими моїми адміністративними правопорушеннями годування чайок - уже четверте.
ой леле :о)
добре, шо ніхто не бачив :о)

з чого почати?

з цього


чи з цього?


ладно, ( всього потроху. БАГАТО. )

 чудово:
повертатися додому - в берлін :о)

hostelnyj snidanok za 4 euro:
moloko-sik-musli-shynka... i ZDOROVA KORZYNA TEPLYX BULO4OK.
mensha korzynka .- ZI ZVARENYMY, WE TELYMY JAICJAMY, ZAGORNUTYMY V RUSHNYK, wob ne proxololy )

i porozhnje rankove nedilne nimecke prymorske misto ))

koly ya ne brala z sobou v poizdku nout, to des pidsvidomo rozraxovuvala, wo tut, u xosteli, bude i komp, i net.
tak vono i stalosya )

korotko pro poizdku (korotko, bo ya bez kyrylyci i bey okulariv )

ce vse zvetsya "VSE  TAK; YAK MAE BUTY"
vse te, 4ogo brakue v podorozhax i v balaklavi e v nime44yni i warenmünde zokrema.

duzhe zru4ny i vygidnyj transport,
nai4ystiwy plazh (ya spala prosto na pisku),
dewevy i zatywny hostel.

ox, stiky dumok bulo, a yak pysaty, to i ne zagayu...
korotwe, ya ne mozhu navit nalawtuvatysya na REALISTY4NE spyjnyattya svitu - zdaetysa, wo ya to u filmi pro brugge, to v kazci brativ grimm, to vzagali v rayu.

lywe duzhe-duzhe sumno, wo kycya mogo poru4 nema.
sumno ne stiky za nym samym, yak za tym, wo vin cyogo vsyogo ne ba4yt (
a ya siogodni z 12 ranku get sama - poky we i ne zablukala, i govoryty vid samotmosti ne rozu4ylasya )

syogodni we ne kupalasya - ne bulo na kogo re4i lywyty.
ale zavtra vzhe maut katya i zhenya pryyixaty - vony meni vse postereujet  ))

wydevralnyx foto ne bude, bude dybr.

 вирушкаю в напрямку балтійського моря.
всім гарних вихідних! :о)

 постало питання, куди би злітати на вихідні.
але тільки по європі.
шось нічо не думається.
підкажете?

цього разу я мала з собою блокнотик, до якого записувала найпотрібніші думки.

зараз перенесу їх сюди.

1. цікаво: чернігів - це південно-західна залізниця, черкаси - одеська, а сімферополь - придніпровська.

2. про сервіс казати взагалі нема чого, але дуже мене вже обурила сцена: група з 20 дітей років по 12-14 із дорослою керівницею заходить на кораблик. усі діти. звінсо, розбігаються по різних місцях, аж тут раптом чувак, який збирає гроші, якимось казарменним чи тюремним голосом як рявкне, шоб усі сідали в одну купу. вони - його клієнти, а він на них голос підвищує.

3. в криму - повна відсутність конкуренції. вся реклама зводиться до мінімуму: кімната, віп-готель, кандіціанєр і т.п. а чи бачив хтось вивіски типу: в нас краще, але дешевше?

4. в балаклаві на місці розібраних старих будинків початку 20-го століття будують нові, але в стилі й доволі милі. це радує.

5. в севастополі є вивіски "живе пиво", під якими продається всяке різне, в тому числі й "микулинечьке" пивце. правда, по 7,5 за півлітра. от і приклад: на хороше пиво попит є всюди й завжди, навіть якшо дорого.

6. бачила автомобілі з українськими номерами й з російським прапорцем на капоті. на мою думку це дуже тупо.

7. у мій спальник забралася даздрапєрма й вжалила мене за попу - хрест на наших ночуваннях на пляжі без намета.

8. по севастополю стоять борди, на яких стара фотографія храму в херсонесі, крученим шрифтом інфа про те, шо в такомусь році храм був відкритий такимось царем, а знизу слоган: "мы имеем право на русский язык и культуру". як же це погано, ай, як же погано. я вже мовчу про те, шо вони прийшли на чужу замлю й збудували своє місто. і тепер ніхто не поспішає допомогати розвиватися татарській культурі. лишень хочеться сказати про те, шо ніхто ж цього права й не заперечує. от вам і школи, і театри, і книги... шо ще треба? не розумію.

9. осягнути суть південної ночі можна, мабуть. лише з роками

10. ужосні борди януковича: "крыму - мир. крымчанам - благополучие" не викликають уже нічого, навіть суму.

11.ужосні борди богословської (чого вона аж туди поперлася?): "какие в крыму проблемы? я отвечу: вода, дороги, язык" (текст приблизний) викликають такі ж самі емоції, як тігіпкові питання в мене про те, яким буде курс долара і як не втратити роботу.

12. іще одні ужосні борди, які самі на собі ставлять хрест


13. багато думала над популярною останнім часом думкою про те, шо жерти в поїзді - це жлобство. так от я так не вважаю й прирівнюю перманентне споживання їжі в цьому грьобаному транспортному засобі з невдалим, але тривалим святом, на якому тобі не лишається ніочго, крім як їсти й пити.

14. от чого я не розумію, так це перевдягань у поїзді.

15. у жарких, неохайних, старих вагонах, де людей перевозять наче худобу, де всі труться одне об одного - чи в кого туберкульз, чи педикульоз, чи лишай... то от у цих поїздах із красивенного величзного рудого старого кота вимагають усякі довідки. маразм.

16. - надворі свіженько - взяти светра?
- це південь - сиди й мерзни.

17. і на завершення цитата з великого поціновувача криму олександра купріна:

"Магнолии, с их твердыми  и  блестящими,  точно  лакированными  листьями  и
белыми, с большую тарелку величиной, цветами;  беседки,  сплошь  затканные
виноградом, свесившим вниз тяжелые гроздья; огромные многовековые  платаны
с их светлой  корой  и  могучими  кронами;  табачные  плантации,  ручьи  и
водопады, и повсюду - на клумбах, на изгородях, на  стенах  дач  -  яркие,
великолепные душистые розы..."

18. ну й на зовсім-зовсім останок: падонкі в криму вже зайняли вокзали...