сьома ранку.
Berlin hauptbahnhof (центральний залізничний вокзал берліна).
величезна скляна стіна,
за нею - бундестаг, резиденція бундесканцлера, ніяких дерев, сонце, найчистіше небо... і ніяких кольорів.

(шось типу такого, тіки в сто разів чудовіше через ранок)

це найкрасивіший візуальний образ, який мені пощастило отримати в берліні.

"die fetten jahre sind vorbei" (2004)
я вперше подумала про те, що малолітні діти малайзії, які шиють кросівки для "найка" - це також і проблема малайзії, а не лише "цивілізвоаних споживачів" європи.










"залечь на дно в брюгге" (2008)
вже вдруге дивлюся цей фільм, і він подобається мені все більше й більше.
щось у ньому невловиме,
просте й глибоке,
красиве й стримане,
несвідоме, нереалістичне й дуже правдиве.
і ще щось навтіь незрозуміле :о)

подивилася "eat. drink. man. woman." (1994)
так воно часто буває зі східними фільмами: лишилося відчуття, шо я багато чого не зрозуміла, не осягнула, не помітила, не побачила.
але навіть із того, шо мені далося, я отримала задоволення.

особливо сподобалися кадри, в яких шеф-кухар готує складні й дивовижні китайські страви.
здається, на це можна дивитися місяцями - і все ще знаходити щось нове :о)



після цього фільму мені подумалося: от кажуть же люди, що мають хоббі - куховаріння.
але переважно це хоббі полягає в самому процесі перебування на кухні й робінні чогось.
а мало хто цікавиться кузховарінням аж на стільки, шоби робити там усякі яйця дрозда в креветковому соусі :о)
мені от цікаво було би.
хоча... думаю собі, шо, занурившись у сферу харчів, я би остаточно в них, харчах... чи їхній якості... розчарувалася й перейшла би на вівсянку.

na bloshynomu rynku ba4yla v4ora "tastaturschmuck" (TYC') (klaviaturni prykrasy).
kaneshna, myli: persnyk, a na niomu - klavisha.
ALE
koshtuut' vony... po 20 (!) euro.

korotshe, prodau vkradenu ideu :o)

брошка-жовтий-метелик,
важкі металеві сережки,
легкі в'єтнамки,
наймиліша в світі шапочка й два светрики - шоб було тепло, бо холодно :о)
і ще маленький подаруночок для альонушки :о)

( три фото )

 розійшлася я.
за вечір п'ять склянок. п'ять громадських,
не моїх, а всіхніх склянок :о)
одна, правда, не дожила до фотографування.
викинулася з моїх рук.

звісно, моя нульова скляночка сподобалася товариству більше за першу.
пропоную здогадатися, де нульова, а де перша.

лот 1.


лот 2 (ще раз дуже перепрошую за рІзкість. але шо вже.)

і на всяк випадок - лот 3 і лот 4 :о)

за технічну підтримку дякуємо жж-юзеру krosivo  ггг :о) 

 вісім баночок,
шість тюбиків,
три пензлика.

АХ 
а здається ж, геть не складно!
треба тіки сонечко виловити :о)

 несподівано наткнулася.
краса.

 до арт-центру ми ходили :о)
ось доказ.

от шо воно значить - "вдало" поспати ввечері з сьомої до десятої:
пів на п'яту ранку, а я сиджу й статті перекладаю :о)

нєнє, прокидатися бду не пізніше, ніж о десятій - а тоді вигадуватиму нові плани підкорення міста :о)

по суті:
якшо текстовий файл "только для чтения", то чи можна з ним шось зробити, шоби можна було його змінювати? 

 надчудовий альбом.

в берлінських супермаркетах ціни на продукти пишуть не під продуктами, а над ними.
мені особисто цеп суттєво ускладнює орієнтацію й вибір харчів.
* * *
і ще тут не пахнуть квіти.
навіть хризантеми.
навіть чорнобривці.
навіть якісь такі яскраві, кручені, з південних країн. 

найсильніше музичне переживання з часу поїздки на концерт "сплина" - новий альбом "сплина". 

 милий берлінчик.
вологий і безвітряний.

я виспалася в автобусі.
тому зараз качаю нову музику - свіженьких "м'юз" і "сплин", а тоді - четвертого хауза й "арізона дрім".

крім неба сподобалися мені в ляйпцігу запахи.
всюдисущий запах смоли? дьогтю? гудрончику? чогось такого.
в мене навіть шарф пропахся. 

і скінчився ляйпціг сьогодні.
рідко мені доводиться бути в місті, з якого нітрохи не сумно їхати.

( про ляйпціг та єрфурт )

Серед усіх мультиків найбільше люблю такі мультики.
ууууууу.



знайшла у spam_do_boga