в оцій історії справа була і не в сергії, і не в гаманці,
а в мені.

бо на зворотному шляху, як я виодила з поїзда,
побачила перед собою чоловіка,
в якого геть повністю розкритий був рюкзак.
і я йому про це сказала.

 нещоданво я писала про своє здивування: в берліні дітей не носять у слінгах.

за останній тиджень моє здивування трохи зблякло, бо.

1. одна з керівниць нашої програми принесла дитинку в слінгу :о) вона, керівниця, як тіки народила, вже зразу почала працювтаи, і при тому дитина зааавжди з нею. раніше я бачила маля в такій ото сумочці, шо її в руках носять.
аж у середу побачила й у слінгу. це мило :о)

2. сьогодні фломаркті бачила ще одну маму в такому обмундируванні.
я б, може, й не помітила,
але невиразна мама була з оранжевим слінгом.
гм, подумала я, може, може, я дечого й насправді не помічаю виключно через неяскравий колір?..

 хочеться скзаати парочку речень про... тутешніх водіїв автобусів.

( стримано й небагато )

 Честное слово мужчины всегда служит женщине перилами,
за которые онацепляется перед тем, как упасть. (с)

надворі м'який і сильний, наче літній вітер.
і троянди бутончиками :о)

 збираюся дивитися "міліонера з трущоб".
і згадала тут, шо в тому ж самому дитинстві я думала, шо воно зветься хрущоби - тому що хрущовки :о)

 поки  я не дізналася, шо значить платонічне кохання,
я уявляла собі все навпаки:
плотонічне  від слова плоть :о)
і дивувалася, яку реакцію такий вид кохання викликає в людей - це завжди наче вибачення.
а як це можна оце вибачити, думала собі мала я :о)

 зранку важко вставати геть не тому, шо хочеться спати.
а тому, що холодно.
нуль надворі.
ииии.

 журналістська етика - початкові класи в порівнянні з медичною. 
* * *
згадую, як років сім тому на одному семінарі, який проводили чуваки з білоруського "зубра" й сербського "отпору", я спитала того білоруса:
"а чому лукашенка до цього часу не вили, якшо все так?"
той відповів, шо нема гарантії, шо на його місце не прийде такий самий наступник.

 мабуть, дорослість починається тоді,
коли ти готовий жити, зважаючи на свої хвороби.

 захар борисич схожий на чувавка з зони

 чи є тут хтось, хто любить бардів і бардівські пісні?

сьогодні мене звільнили.
терміном на три місяці :о)
а завтра ми їдемо на морце, до рибки.

часом думаю, а чи не податися мені працювати кимось розумним в армію.
я навіть ладна спробувати забути свої упередження щодо військових... але думка про щоденно один і  той самий одяг виганяє з голови всякі інші думки :о)

бути метеопатом, канєшна, хріново.
зате я раніше за всіх знаю, шо ввечері буде дощ.
зате мене "цитрамон" не бере.

охх, а як же хочеться, шоби прямо зараз я почула на кухні грюкіт і шкварчання,
а шоб за годинку мене покликали на жовту-жовту солодку-солодку картоплю-пюре,
на шматочок смаженої вчора виловленої рибки й на салатик - неодмінно заправлений сметаною, з помідорами, купою базиліку й із часником....

у наш швидкий час відомі анекдоти треба починати не "чоловік передчасно повертається з відрядження", а просто "чоловік раніше приходить з роботи"
:о)