ідемо дивитися "ВоллІ", а потім ЇЇЇДДЕЕМОО!!!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото! до побачення, робото!
до побачення, робото! до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!
до побачення, робото!!!!!!!!!!!!!!

ми таки це зробили!
півдня полями, луками, горбами і селами.
наїлися шовковиць, вишень.
зупинилися в гарній місцині на десні, під салтиковою дівицею, недалеко від коси.
надихалися свіжим повітрям, обгоріли (і як же можна обгоріти після третини літа!)...
коротше, відпочили :о)

і було у нас полювання.
спершу киця вполювали таке


його було три штуки.
ми їх засмажили, посоливши, та з'їли.

а потім, правда, киць уполювали таке


і з цього - це був щук - ми робили ШКАРУ.

ШКАРА.

цьому нас навчили балаклавські рибалки.
почистити-порізати рибку,
посолити-поперчити її,
до неї на свій розсуд покласти нарізану кільцями цибкульку,
нарізані кільцями помідорки,
кріп, усяку зелень,
додати вершкового маселка, теж на смак,
та залити водою, щоби тільки покривало вміст посудини.
(якщо риби багато, то треба все складати пошарово: риба - рослинність, риба-рослинність).
готується це все хвилин 20.
відівратися потім неможливо!!

а я вполювала тільки таке



але з нього ми нічого не готували :о)))

п.с. а чорногуз - це ж лелека з чорним гузном!

ітого.
харчова дієта пішла на користь - мені, моїй свідомості та моєму спокою :о)
на вихідних, якщо пощастить з погодою, збираємося всі три дні кататися десь по-ближче до десни між ніжином і містом че.
і більше - нічого :о)